Бен Хейне (Ben Heine)

Бен Хейне (Ben Heine) –

сучасний художник, фотограф, портретист і карикатурист, який живе і працює в Брюсселі (Бельгія).

Освіта у сфері графіки та скульптури, а також численні творчі експерименти привели його до тієї манерb, у якій він і працює сьогодні. Його картини являють собою неймовірно органічне переплетення фотографії та замальовок простим олівцем на клаптиках паперу.  

Що в них реальність - кожен вирішує для себе сам.

Бельгійський художник Бен Хейне  і його серія Digital Circlism - незвичайні деталізовані портрети.  

Photoshop, звичайний інструмент Brush, трудомісткий процес, ніякої автоматики, все додається вручну, сотні і тисячі кольорових кіл різного розміру - і нова цифрова картина готова!

Бен Хайне - талант сучасного мистецтва

 Бен Хайне - творець нового Незабутня стилю сучасного мистецтва. ВІН поєднав Малюнок простим  олівцем і фотографію. Ці Фотографії, або картини, кому Як завгодно, не можуть  Залишити байдужим.

Художник-ілюстратор Бен Хейн створів цікаву серію "Олівець проти камери!", Яку можна віднести  до жанру експериментального мистецтва. "Я просто зробив ескізи, підготував Фотографії и з'єднав їх разом", - скромно каже ВІН.

Бен Хейне - художник, журналіст, фотограф, ЦІЛКОМ освоїв професійну фотозйомку. Володар вченого ступеня в журналістіці.

Знає кілька мов: французька, англійська, голландська, - і Трохи говорить  на польській і  російській. Відомий Як Політичний мультіплікатор.

 ВІН народився в Абіджані, в Кот-д'Івуар. Зараз Бен живе и працює в Бельгії. В університеті Йому викладалі графічні мистецтва і скульптуру.

 Завдяки  життєвому досвіду, багаторічній роботі з графікою, Своєму власним ому  баченню світу і народився новий стиль.

 Спочатку - Це БУВ Лише експеримент - поєднати фото і Малюнок. Перші Фотографії Вийшли настількі вдалі, Що Вже через кілька місяців про художника знали в багатьох країнах.

Ідея Створення цих оригінальніх малюнків прийшла в голову автору Під час Написання листа другу. Перед тим Як покласти лист в конверт Бен вірішив його перечитати. І побачив через папір телевізор.

Першою  його  роботою БУВ Стіл з двома стільцямі, які Хейне відразу Пішов і сфотографував.

Спочатку Бен Хейне малював реалістічні об'єкти, але потім вірішив поекспериментувати  і в нашому світі почали  з'являтися фантазії автора.

Секрет Створення картин - Спочатку фотографується предмет, потім на папері вимальовується будь-яка деталь.

Робота олівцем накладається на фотографію и робиться новий знімок. Все геніальне просто.

Хіба здивуєш сьогоднішню пересічену аудіторію звичайним  Малюнки олівцем на звичайному папері? А ось художник Бен Хейне зміг Це с зробити.

Правда, малюнки йо НЕ зовсім звичайні. Свої клаптики  паперу ВІН вплітає в реальні пейзажі. Робіть ВІН малюнки відразу  чи домальовує їх після Фотографії та монтує в фотошопі, залишилась загадкою. Проте  дана  творчість нам Здається Досить орігінальною.

Бельгійській художник и фотограф Бен Хейне (Ben Heine) представив публіці свою нову техніку малювання, над Якою Працював останнім часом. Вона називається "Digital Circlism" і є  сумішшю поп-арту и пуантилізму.

 Суть Техніки в тому, щоб малювати Різні портрети (ЯК правило, знаменитостей) різнокольоровими  колами на чорному тлі. Кожне коло малюється вручну, має Свій Розмір, колір и тон.

 Зазвичай, малювання одного такого портрета, займає у Бена від 100 до 180 годин роботи в Програмі Photoshop ...

Щоб ми так жили!

Як важливо не бути серйозним!

Бен Хейн - художник, фотохудожник, дизайнер, фантазер

Про цього  фотохудожника можна сказати  мало або дуже мало. Краще, звичайно, мало, тому що, ІМХО, його роботи в будь-якому випадку скажуть про нього куди більше.

У мережі про нього говорили вже не один раз і це завжди були розмови про різне -фантазії у Бена Гейна  вистачить на безліч дуже різних проектів і судячи з того, що  ним вже зроблено, будь-який такий проект буде нас всіх радувати. Так мені здається.

Бен Хеін - бельгійський живописець, ілюстратор, портретист, карикатурист і фотограф. У його роботах фотографічна реальність найчастіше виявляється вигадкою, а сюжет знайдений десь між сюрреалізмом і репортажем.

Бен Хеін народився в Абіджані, Кот-д'Івуар. В даний час живе і працює в Брюсселі, де вже 8 років професійно займається фото-дизайном і 3D-моделюванням.Володіє французькою, англійською, голландською, польською, іспанською та російською мовами.

Із сайту Культурологія про останній проект художника:

Виставки його робіт проходять в Бельгії, Великобританії,Румунії, Франції, Канаді, США, Німеччини, Бразилії, Іспанії та Палестині. Серед робіт Бена Хайне - міські і заміські краєвиди, а також зображення тварин.

Іноді автор становить реалістичну картинку, а іноді вносить елементи фантастики, як у випадку з Чотириокий кішкою або динозавром.

 У топографії вважається, що будь-який об'ємний предмет, як і будь-яку площину можна описати за допомогою трикутників різної величини. А от бельгійський художник Бен Гейне абсолютно з цим не згоден.

 Адже він малює картини, а саме, портрети різних світових знаменитостей різнокольоровими колами, а не  трикутниками.

серії його незвичайних робіт під назвою «Pencil Vs Camera» («Олівець проти камери »), в якій він спробував об'єднати реальні міські види з невибагливими олівцевими малюнками.

Ось і в новому своєму проекті Бен Гейне також намагається творчими методами поглянути на світ під іншим кутом. У цих своїх роботах бельгійський художник малює портрети знаменитостей.

 Але малює він вельми незвичайним способом – за допомогою різнокольорових кіл різних розмірів.

Серед знаменитостей, намальованих Беном Гейне, є як сучасні селебріті,так і їх «колеги» з минулого. Це і репер Емінем, і Король рок-н-ролу Елвіс Преслі, і великий Фреді Меркьюрі, і спокуслива Мерилін Монро, і епатажна Lady Gaga, і регі-ікона Боб Марлі, і обаяшка Джонні Депп в образі божевільного капелюшника з недавнього кінофільму Тіма Бертона "Аліса в Країні Чудес». Чи не погребував Гейне зробити і автопортрет в цьому стилі.

Причому, незважаючи на всю візуальну і технічну «легкість» цих незвичайних портретів, їх створення займає у Бена Гейне безліч сил і часу.

 Адже робить він це вручну, без всяких комп'ютерних алгоритмів, що перекладають завдання на «плечі» електронного розуму.

А тому на один такий портрет у нього йде в середньому близько тижня.

Загалом, якщо раніше були кубіст Пабло Пікассо і чорнокубіст Казимир Малевич, то зараз  з'явився і «кругіст» Бен Гейне. Наступність поколінь.

РОМАН БАРАН

РОМАН   БАРАН

(1925-2004)

Роман Баран у 70х – 80х вважався зіркою української художньої фотографії. Фотосалон на бульварі Шевченка у Києві, з постійно вивішеною у вітрині добіркою його знімків свого часу став справжньою візиткою центру Києва.

Олексій Стаханов

Народився я в богемної сім'ї художника 1925 року . За освітою -художник ( Вища художня школа у Кракові ) . Пройшов весь складний шлях професійного фотохудожника від маленького міста Снятин до керівництва центральною студією України в Києві.

Звання фотохудожника не отримав, а захистив у 1960 році. У його фонді  більше 20 персональних виставок , 122 медалі ( 22 золоті , в тому числі FIАР і PSA , 43 срібні та 59 бронзових) , 7 гран -прі ( Франція , Бельгія , Італія , АНГЛІЯ , Малайзія , Японія). Отримав почесні звання Національних фототовариств Польщі ( двічі) , Фінляндії , Франції ( двічі) , Цейлону та Англії. На полицях зібрано більш ніж 460 каталогів Міжнародних фотосалонів . У Союзі мав сміливість організувати дві Всесоюзні виставки (у Запоріжжі - виставку фотопортрета 1965 році, та виставку " Бог створив жінку ", Київ , 1989 рік). 

У 1975 році припинив колекціонувати медалі і шукати популярність в зарубіжних салонах. 

У той час захопився новими техніками : ізогелією , соляризацією , колажем . 

Мав багато учнів. Мав понад 200 публікацій в газетах і журналах. Пощастило потрапити на сторінки енциклопедій. PSA ( Американська асоціація фотохудожників ) прийняла його в число 50 -ти найбільш відомих фотомайстрів світу (1984 рік) і в 10 -ку кращих фотографів Європи.

Разом з І. Гургулою написав і проілюстрував колажами книгу " Жінка" . Закінчена книга мемуарів "Фотографія крізь життя " . Обидві книги чекають спонсорів. 

Останні роки життя Роман Баран прожив у Львові і тепер на його надгробку стоїть символічний старий фотоапарат. 

Андреас Гурскі

Андреас Гурскі (нар.1955 р.)

Його авторський стиль пізнаваний не тільки фахівцями. Величезні полотна фотографій з практично відчутною текстурою, частенько зроблені з високої точки зйомки. Найдорожчий фотохудожник світу Андреас Гурскі.

Андреас Гурскі: між імпресіонізмом і поп-артом

Фотографії Андреаса Гурскі - це фотографічний варіант живопису імпресіоністів. Здалеку і зблизька одна і та ж фотографія представляється двома різними роботами. Здалеку його роботи - це імпресіоністичне поєднання абстрактних кольорових плям. Поблизу ж виявляється, що ці плями складаються з повсякденних "об'єктів": людей в однаковому одязі, одноколірних товарних цінників або одноколірних елементів будівель.

У вісімдесятих роках дев'ятнадцятого століття Жорж Сера ій його послідовники писали картини, не змішуючи фарби на палітрі, а накладаючи фарби невеликими мазками поруч на полотні. Замість змішування на палітрі виходило «оптичне змішування». Саме цей принцип покладено в основу друку струменевих принтерів.

Сера і його послідовники розробили широко застосовуване нині колірне коло, принципи колірного контрасту, які згодом використовували інженери для розробки принципів кольорового друку.

Складність робіт Гурскі не в техніці, а в творчій складовій, в пошуку сюжетів. Спробуйте скласти картинку з банок для Кока-коли! Для того, щоб навчитись знімати як Гурскі треба три (чи п'ять) років повивчати живопис, потусуватися в середовищі художників, відпрацювати власний погляд на світ. Решта – справа техніки!

‪Погоня за технічною досконалістю у фотографії не має до творчості ніякого відношення! «Чорний квадрат» Малевича або «Банки супу Кемпбел» Уорхола ми цінуємо не за технічну досконалість.

Фотоапарат - це не копія очей людини, а образ пензля і полотна художника

Фотограф не копіює «картинку світу». Його завдання висловити те, що він знає про Світ, розповісти про те, яким би він хотів бачити світ!

Диптих Андреаса Гурського «99 центів» (1999 р.) вже не перший рік розбурхує уми фотографічної громадськості. Потрапивши в центр уваги світового арт-ринку в травні 2006 року, коли аукціон Sotheby's оцінив знімок в $ 2,25 млн, в лютому 2007 року робота була продана за $ 3340456, встановивши новий рекорд ціни за фотографію.

Сюжет знімку досить прозаїчний. На полотні розміром 207 х 337 см зображені нескінченні ряди полиць супермаркету під час розпродажу: «Все по ціні 99 центів!» (про це сповіщають величезні цінники в кінці торгового залу).

Шоколадні батончики і чіпси, пакетики з горішками і попкорном, цукерки, печиво і всілякі фанти-спрайт-коли - в цьому знаменитому знімку Гурський не відступив від своїх головних принципів: знімати загальний план з дрібними і яскравими деталями, відображати чітку структуру, філософськи осмислювати те, що відбувається і бути критичним. Дух часу в його роботі - це упорядкований хаос, втиснутий у вузькі рамки картинки.

При цьому назвати твір Гурського фотографією можна лише з деякими

застереженнями. «99 центів» - зовсім не знімок, зроблений в супермаркеті, а кілька знімків, майстерним чином скомбінованих при цифровій обробці і друку. Але в реальності цієї фотографії можна засумніватися лише при тривалому і уважному розгляданні. Гурський моделює панорамні краєвиди, зйомки з гонок «Формули-1», концертів поп-зірок, заповнених глядачами стадіонів ...

На ретроспективі в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва в 2002 році його роботи охарактеризували як «витончена майстерність неприкрашеного  спостереження». Після цього Андреас Гурський став однією з ключових фігур в сучасному культурному просторі. Його роботи є в експозиції будь-якого поважаючого себе музею сучасного мистецтва, благо вони мають великий формат (2-3 метри) і запросто конкурують з масштабними інсталяціями та багатометровим живописом.

Німецький фотограф Андреас Гурскі народився в 1955 році. Фотографії навчався в три етапи. У Дюссельдорфі, де він ріс, його батько, успішний рекламний фотограф, вчив сина всім тонкощам і хитрощів ремесла. В кінці 70-х Гурскі провів два роки в Ессені - в Школі Фолькванг, знаменитому установі для підготовки професійних фотографів. Крім того, на початку 80-х Гурський навчався у Державній академії мистецтв у Дюссельдорфі, яка завдяки таким художникам, як Джозеф Бойс, Зігмар Польке і Герхард Ріхтер, стала колискою німецького повоєнного авангарду.

 Життя заводила його в різні куточки планети: він бував в Гонконзі, Каїрі, Нью-Йорку, Бразилії, Токіо, Стокгольмі, Чикаго, Афінах, Сінгапурі, Парижі, Лос-Анджелесі та багатьох інших містах.

Тематика ранніх робіт - недільний відпочинок і туристичні нариси - змінилася естетикою величезних заводів, готелів, офісних будівель і складів. До середини 90-х він не обробляв свої знімки на комп'ютері, проте згодом став вдаватися до подібного виду роботи з матеріалом, щоб генерувати більший простір, ніж те, яке може відобразити камера. 

На Гурські сильний вплив зробили його вчителі - Хілла і Бернд Бехер, відомі своїм особливим методом систематичної «каталогізації» індустріальних видів. Такий підхід відчувається і в художньому почерку Андреаса Гурські.