Стефані Раузер

Дитячий фотограф Стефані Раузер (Stephanie Rausser) проводить в основному зйомки для журналів і рекламних компаній. Її портфоліо насичене забавними і цікавими історіями, де діти - головні персонажі.

http://www.stephanierausser.com/

дитячий фотограф Том Арма

Популярний дитячий фотограф Том Арма спочатку був репортером газети New York Daily News.. . Після кількох років напруженої роботи в гущі подій, фотограф попросив перевести його в журнальний відділ видавництва Об'єктами його фотозйомки були голлівудські зірки: Клінт Іствуд, Джек Ніколсон, Майкл Кейн, Пол Ньюман і багато інших. Втомившись від журналістської роботи, Арма створив свою власну студію і приймав замовлення на зйомку у відомих компаній і видавництв. Але справжню популярність Армі принесли саме дитячі фотографії - перша така фотосесія була проведена в 1972 році. Том Арма придумав новий підхід - фотографувати малюків в барвистих костюмах тварин. Фото вийшли дуже кумедні, і з тих пір протягом вже 35 років Арма створює все нові і нові фотосесії діток у різних костюмах і образах. Одна з найпопулярніших сесій - «Будь ласка, врятуйте тварин» (Please, save the animals).

Вперше він спробував знімати дітей у 1972 році і з цього моменту, ось вже багато років Арма продовжує придумувати нові способи показати красу дитини. Його костюмовані фото дітей неймовірно популярні. Особливо відома серія знімків «Будь ласка, врятуйте тварин» з дітьми, вбраними в костюми тварин.

http://tomarma.com/

модний дитячий фотограф ДАНІ БРУБЕЙКЕР

Чарівна 47-річна мешканка Каліфорнії, Дані з юних років любить фотомистецтво і, хоч не навчалася цьому спеціально, не розлучалася з камерою ні на хвилину.

 І не просто яскраві знімки або усміхнені дитячі личка сподобалися тисячам замовників. Чіпляють справжні емоції, які передають її фото. Працювати з дітьми нелегко - треба вміти не тільки вчасно натиснути на кнопку - вловити потрібний момент, а й створювати настрій, знаходити незвичайні ігри та забави, заспокоювати або веселити, щоб дітям щиро подобалося те, що вони роблять.

 Нелегка праця Дані Брубейкер був гідно винагороджено: спочатку була неймовірна любов і повага до дітей, пізніше прийшла слава, улюблена і добре оплачувана робота, а через кілька років у Дані з'явилися свої "власні" моделі - дві чарівні доньки!

«Красі досить звучати пошепки», - стверджує самий затребуваний у світі дитячий фотограф - Дані Брубейкер (Dani Brubaker). А почалося все з того, що вона фотографувала дітей своїх знайомих на святах. Але коли фото опинилися в Інтернеті Дані стали запрошувати компанії дитячого одягу та журнали. Так само за фотосетом до неї звертаються політики, актори та телезірки.

На знімаках Дані вдається зафіксувати щирість, природність, справжні емоції. Цим і привертають роботи Дані. Вона показує дітей, які приміряють на себе доросле життя, але разом з цим залишаються дітьми - життєрадісними, рухливими і пустотливими, ще не обтяженими життєвими проблемами. Діти завжди видають непідробні емоції і саме ці моменти ловить на свою камеру Дані. Не дивлячись на те, що з дітьми складніше працювати, їй вдається це на всі 100. Фотографії, які робить Дані, заворожують, викликають емоції, кожен кадр притягує, а кожен образ цікавий по-своєму.

Голлівудський фотограф Дані Брубейкер фотографією захоплюється з юних років, але слава до неї прийшла коли вона стала фотографувати сусідських дітей, будучи вже дорослою. Їй з чоловіком дуже хотілося мати дитину, але їм довелося довго чекати, і Дані із задоволенням проводила час з дітьми своїх подруг. Вона робила такі чудові любительські знімки дітлахів своїх друзів і знайомих, що незабаром «сарафанне радіо» заговорило про неї, її стали запрошувати на різні події і свята, дні народження, шкільні вистави, щоб залишити у своєму сімейному альбомі дивовижні знімки з відображеними моментами щастя.

А коли знімки опинилися на просторах інтернету, то слава не змусила себе довго чекати ... І це один з тих випадків, коли автор заслуговує свого визнання. Посипалися пропозиції від світових компаній дитячого одягу, замовлень фотосет від журналів мод і численні особисті запити на створення портфоліо або приватної зйомки. Навіть перші люди країни звертаються до фотографа за яскравим життєвим фотосетом.

Для знімків Дані Брубейкер (Dani Brubaker) спочатку дуже складно підібрати епітети. І це зовсім не тому, що немає емоційного відгуку - все якраз навпаки. Почуттів так багато, і всі вони такі яскраві ... Їх складно класифікувати і зрозуміти, що ж об'єднує знімки, що об'єднує цих дітей, таких гарних, але таких різних у своїх емоціях.

А потім раптово все стає на свої місця. Природність. Всі діти на знімках Дані Брубейкер просто «неприродно природні». Адже від дітей сьогодні, та й в усі часи вимагають стриманості, дорослості та інших атрибутів пристойної поведінки. І фотографи часто йдуть на поводу у цієї тенденції, а якщо і намагаються все ж розкрити особливості конкретного малюка, то деяким з них вдається досягти такого поєднання щирості, жвавості і краси, як у Дані Брубейкер. У чому ж її секрет? Це питання хвилює сильніше з кожним новим побаченим знімком.

А секрет одночасно простий і дивовижний. Дані виросла в американському штаті Оклахома, де її виховували справжні індіанці, як повідомляє нам більшість джерел. А корінне населення Америки, як відомо, вчить своїх дітей поваги до природи, поваги до старших і також повазі до самого себе. Дитині дають можливість бути самим собою, бути природною, і тільки опанувавши цим корисним навиком, вона буде вчитися надягати маску стриманості. І тоді вона починає дорослішати.

І цю повагу, цю любов до самовираження Дані принесла в інший світ. Світ, де у хлопців інше життя, але їм  також до особи природність і щирість, емоції захоплення, кокетства і пустотливі вогники в очах. Ми майже чуємо фотографії Дані - цей нестримний регіт, захоплений вереск, бесіда пошепки і свист вітру у вухах. Її моделі, чиє дитинство не затьмарене ще  труднощами життя, не поспішають ставати дорослими, вони відкриті для нас у своїх почуттях. Кожен образ цікавий по-своєму, кожен образ яскравий і володіє непереможною привабливою силою. Кожен кадр хочеться роздивлятися, кожне обличчя викликає посмішку.

http://www.danibrubaker.com/kids

Історична довідка про жанр фотографії «Ню»

Ню - художній жанр в скульптурі, живопису та фотографії, що зображає оголене людське тіло. Саме слово «ню» (nu) в перекладі з французької мови означає «оголений». У німецькому варіанті цей жанр називається «акт» (akt).

З моменту своєї появи фотографія не могла залишитися осторонь від зображення оголеного людського тіла. Вже в 1840 році в Парижі з'явилися перші дагеротипи із зображенням оголеної натури під назвою «академія» або «академічний етюд», використовувані як посібники для художників.

Перші виставки фотографій оголеної натури - дагеротипних зображень - пройшли в Парижі ще на початку 40-х років ХIХ століття, і художники-живописці стали широко використовувати фотографії оголених натурниць і натурників при створенні своїх картин. Можна сказати, що якийсь час живопис і фотографія в жанрі ню йшли рука в руку, переслідуючи практично одні і ті ж цілі.

Перші фотографії у жанрі ню створювалися в студії, а фоном для таких знімків служили класичні декорації - античні скульптури, капітелі, завіси, гобелени, розмальовані задники. Велика увага приділялася аксесуарам: дзеркала, віяла, перли, хустки і панчохи були присутні майже на всіх знімках.

Фотомонтаж, винайдений в 1851році, розширив можливості для авторів художніх ню і збагатив жанр. Технологія полягала в друкуванні одного кінцевого знімка з декількох негативів. Таким чином були створені фотографії дівчат з русалчиними хвостами, сирени,знімок дівчини, яка щойно вилупилася з величезного яйця. Незважаючи на те, що зараз ці фотографії здаються наївними,зате в них цікавий нестандартний підхід до жанру ню.

У зв'язку з широким розповсюдженням фотографії в 60-х роках XIX століття зросла також і кількість авторів, що працювали в жанрі ню, а заодно і кількість судових процесів, в яких були замішані як фотографи, так і розповсюджувачі знімків. Відомі випадки, коли заповзятливі фотографи демонстрували свої колекції в готелях і корчмах за певну вхідну плату. Поліція переслідувала невдалих підприємців, діяльність яких була образлива для громадської думки.  Жанр ню - неоднозначний в художній фотографії. Суперечки про те, де закінчується еротика і починається порнографія, супроводжують фотографію оголеної натури з моменту її появи.

Наприкінці ХIХ століття фотозйомка ню стала проводитися на природі; фотознімки оголених дівчат отримали широке розповсюдження (наприклад, з'явилися поштові еротичні листівки).

На початку ХХ століття фотографії в стилі ню «захопили» Європу: млосних панночок в шалях і мереживах змінили яскраві артистки кабаре, танцівниці і дівчата легкої поведінки. Жанр ню став популярний настільки, що багато пристойних, заміжних дам із задоволенням робили собі такі фотознімки «для особистого архіву». В 20-х роках з'явилася мода на підтягнутих, спортивних дівчат і юнаків, що пояснюється відродженням Олімпійських ігор. Незважаючи на спортивну тематику, пози моделей на фотознімках цього періоду досить статичні і награні. Справжній рух у фотографії з'явиться пізніше, ближче до 40-х років.

Герхард Рібіке. Дві оголені в стрибку, 1925

У творчості німецького фотографа Герхарда Рібіке з'явилися фотографії ню в русі, а в XXI столітті цю тему продовжив його співвітчизник Дітер Блюм.

 

Фотографії Дітера Блюма

У Росії в жанрі ню працювали такі відомі фотографи як  Олександр Грінберг, Микола Свищов-Паола та ін. Розквіт радянської еротичної фотографії припав на НЕП (1920 - 1930р.р.), після чого жанр ню на багато десятиліть зник з радянського мистецтва.

Знайомлячись з колекціями фотографій різних періодів, можна помітити, як гола натура змінює своє значення на фотографіях протягом століть. Перші фотографи, які працювали з голим тілом, сприймали його як втілення жіночності і не відокремлювали від жіночої сексуальності: невипадково Юліан Мандел і Ернест Джозеф Беллок прославилися як студійні фотографи, які створювали добре продавані образи для листівок, популярні в основному серед чоловіків. Гола натура в інтер'єрі за своїм посланням не відрізняється від сексуально розкутих моделей зі сторінок Playboy.

 

Фотографії Ман Рея

Фотографи-модерністи першої половини 20 століття ставилися до голого тіла інакше. Для них тема жіночої наготи - вже не табу, а поле для експериментів. Вони дивилися на форми, як архітектори або скульптори. Хорст П. Хорст, Ман Рей, Горацій Рой, Андре Кертеш вперше на фотографіях відокремлюють частини тіла одне від одного, спотворюють їх, склеюють в колажі і майже ніколи не поміщають в кадр жіноче тіло цілком.

В той же період Едвард Уестон, Імоджен Каннінгем і Рут Бернхард продовжили працювати з позами і нестандартними точками зйомки. Їх чорно-білі фотографії з високою контрастністю передавали гнітючий настрій депресивних 30-х і військових 40-х років.

Рут Бернхард, Ервін Блуменфельд, Альфред Штігліц, Андре Кертеш приділяли увагу зйомці ню-фотографій.

"Завтрашнє розп'яття" Горація Роя стало одним з найскандальніших зображень оголеної натури за всю історію фотографії.

Після військових сорокових, що відбилися навіть у фотографіях оголених дівчат помітною похмурістю образів, світу хотілося романтики, безтурботності і любові. У цей час фотографія вже чітко розділяється на документальну, фіксуючу реальний світ навколо через об'єктив окремо взятого фотографа, арт-фотографію, що працює з абстракціями і ілюзіями, і прикладну фотографію, виконуючу конкретну функцію. Жанр ню не виняток, хоча й зі своїми особливостями.

Тут є і майже документальні фотографії, живі й безпосередні, такі як у голландця Санні Саннес, і експерименти, що представляють жіноче тіло як геометричну або скульптурну фігуру, як у Іки Філандер, або зроблені з використанням новаторських технік та прийомів, як фотографії Люсьєна Клерга, і прикладні фотографії для журналів, листівок, реклами, як наприклад фотосесія Берта Стерна з майже абсолютно оголеною Мерилін Монро для Vogue. Остання категорія набирає все більшого значення з популяризацією пін-ап образів, розвитком культу знаменитостей і особливо після появи в 53-му році журналу Playboy, що фактично легалізував цілий пласт еротичної фотографії.

 Ральф Гібсон домагається драматизму кадру засобами композиції і світлотіней - на його чорно-білих фотографіях жіночі тіла часто неначе розрізані на частини яскравим сонячним світлом і контрастною тінню.

Йошиюкі Івасе знімав традиційних японських ниряльниць, сильних і красивих жінок, а теж моделей, що символізували для нього морських духів і героїнь легенд.

Дівчата на фотографіях Пітера Гоуланда можуть бути замислені або мрійливі, але ніколи не бувають вульгарними. Гоуланд знімав оголену натуру протягом 60 років, як рядових моделей, так і знаменитостей, начебто Елізабет Тейлор, і всі вони виходили чарівно і ніжно.

Фотограф, кінорежисер і видавець, Джордж Харіссон Маркс всю свою діяльність присвятив популяризації оголеного тіла. Він видавав фактично перший британський аналог Playboy, журнал Kamera.

  Люсьєн Клерг-на його фотографіях 50-60их років жіноче тіло - це частина прекрасної природи, основного джерела його натхнення.

Дві найвідоміші книги південноафриканського фотографа Сема Хаскінса - це "Five girls" і "Cowboy Kate", відмінно передають загальний запал і веселощі, притаманні шестидесятим.

  У 50-60 і роки Playboy візуально сильно відрізнявся від того журналу, який ми звикли бачити в журнальних кіосках у двохтисячних, але найголовніше там незмінне - це звичайно ж дівчина з розвороту, playmate місяця. Італійські фотографи Маріо Касіллі і Помпео Посар, що працювали в роки становлення і розквіту журналу, сфотографували спільно і окремо близько 100 розворотів-плакатів з найбільш спокусливими дівчатами.

У 69-му році Жан Клеммер і Пако Рабан спільно зробили серію фотографій практично повністю оголених моделей у аксесуарах Рабана. Неймовірно красиві, танцюючі і веселі дівчата стали уособленням духу свободи і вседозволеності кінця 60-их.

У XX столітті серед найвідоміших представників жанру ню можна виділити Хельмута Ньютона, Девіда Лашапеля, Роберта Мепплторпа і Яна Саудека.

Німецький фотограф Хельмут Ньютон - культова фігура в еротичній фотографії XX століття. Ньютон співпрацював з кращими глянцевими журналами - Playboy, Vouge, Harper's Bazaar, його роботи представлені в художніх галереях США, Австралії, Європи. Стиль Ньютона визначають як «агресивну еротику» - довгоногі дівчата на високих каблуках випромінюють сексуальну енергію і впевненість, що підкреслюється улюбленою точкою зйомки знизу вгору.

Знімав  ризиковані і досить жорсткі фотосесії,  узаконив корсети і панчохи і одним з перших зрозумів, що журнальна фотографія - ідеальне поле для провокацій.

Американська поп-зірка фотографії Девід Лашапель епатує відвертим кітчем своїх знімків. Лашапель від душі веселиться, змушуючи знаменитостей обливатися молоком і валятися в грязюці. Знаменитості задоволені - Лашапель підібрав для кожного яскравий образ-кліше, що надовго залишається в пам'яті.

         Фотографія Яна Саудека

Окремо слід сказати про роботи Яна Саудека - чеського провокатора у фотографії. Саудек нічого не прикрашає і не ідеалізує, на відміну від більшості фотографів, що працюють в жанрі ню. Його шокуючі знімки - роздуми про тлінність людського тіла. Такий підхід до зображення оголеного тіла є абсолютно відмінним від усього, створеного в жанрі ню з часів класичних зразків давньогрецької скульптури.

        Фото Роберта Мепплторпа

Роберт Мепплторп - класик чорно-білої фотографії ню, його роботи близькі до естетики античних статуй, живопису Мікеланджело і маньєристів. У них відчувається захоплення пластичною красою оголеного тіла.

Слід зазначити, що з початку ХХ століття фотографія і живопис у стилі ню істотно розійшлися. У той час, коли живописці, що працювали в цьому жанрі, створювали виключно суб'єктивні полотна (наприклад, Модільяні), висловлюючи через них своє особистісне переживання світу, а модель служила лише оболонкою, формою; фотографи прагнули до реалізму і точності.

 Сексуальна революція 60-х зробила тему ню обговорюваною і звичною: Playboy і його наслідувачі остаточно склали стандарти оголеного жіночого тіла на сторінках журналів.  Лібералізація секс-задоволень,  поява секс-шопів, а пізніше і кінотеатрів з відеопрокатами остаточно розмежували зображення, обслуговуючі секс-індустрію, і фотографію, яка працює з голим тілом як арт-об'єктом.

Арт-фотографія продовжувала існувати за своїми законами і реагувала на зміни настрою в суспільстві. Ейфорія від свободи і вседозволеності змінилася консерватизмом майже у всіх західних країнах: звичаї стали стриманішими і цинічнішими, і ідеали юності і лібералізму, які пропагували молоді люди в 60-х і початку 70-х, змінилися почуттям тривоги. Еротика ставала все більш агресивною і ускладненою: провокація, розрив шаблону про благополучності, шок на межі дозволеного стали прикметою працюючих тоді фотографів.

Багато хто з фотографів того часу зверталися до вінтажної фотографії та надихалися фотографіями першопрохідців: вони вибирали для роботи як правило чорно-білу гаму, працювали з формами і контрастами світлотіні - Роберт Мепплторп і Касіно Сінояма більше черпали натхнення у перших сюрреалістів, ніж працювали з сучасною їм естетикою .

Зовсім іншою фотографією стала і документальна: фотографи перестали боятися показувати маргінальну сторону реального світу, відрікаючись від святенництва попередніх поколінь. На  багатьох фотографіях  голе тіло - це і виклик, і символ вразливості, і заклик до чесності з глядачем і з самими собою.

Інший видатний фотограф Vogue, який робив сексуальні провокаційні знімки на межі між мистецтвом і комерційної фотографією, Гі Бурден - один з тих, хто створив фешн-фотографію такою, як ми її знаємо. Яскраві кольори і прості, але неочевидні рішення в композиції і роботі з моделями роблять його фотографії інтригуючими і чаруючи помітними.

Мирослав Тихий, чех, один з головних маргінальних фотографів 20 століття з важкою долею,  знімав жінок, нібито підглядаючи. Його рукодільні камери, які художник робив з усього, що потрапляло під руку, - той випадок, коли техніка визначає знімок: розфокусовані, розрізнені, часто пересвічені фотографії оголених і напіводягнених жінок стали його візитною карткою.

 

Фотографії Мирослава Тихого

Кісін Сінояма- японський фотограф, надихався Ман Реєм, наприкінці 60-х і до початку 80-х знімав вражають композицією і світлотінями кадри оголених дівчат, спотворюючи перспективу і граючи з розташуванням фігур у просторі.

Беттіна Реймс, французький фотограф в 90-і і нульові знімала багатьох зірок, але свій власний стиль виробила вже в середині 80-х: агресивні пози, яскраві кольори і величезну увагу до інтер'єру і композиції, де тіло - тільки один з декількох елементів гри.

Сьюзан Мейселас, будучи зовсім молодою дівчиною, вона вирушила в подорож зі мандрівним американським стрип-кабаре і неупереджено зняла бекстейдж, глядачів та дівчат, що працюють в цьому закладі. Одного проекту "Carnival Strippers" було достатньо, щоб її взяли в Magnum.

Дуайт Хукер. Штатний фотограф Playboy, який зняв багато обкладинки і розвороти журналу в 70-ті і на початку 80-х років. За його роботам очевидно, як еротична зйомка для журналів стає звичним форматом, залишаючи небагато шансів для фантазії автора і пропонує читачеві стандартні пози, образи і сюжети.

Нобуйосі Аракі. Один з найбільш плідних фотографів сучасності видав 400 книг своїх фотографій, велика частина з яких - провокативне ню.

Американський фотограф Мартін Шрайбер - майстер жанру "ню" зі світовим ім'ям. Популярність прийшла до нього, після того як він провів фотосесію оголеної 21-річної Мадонни. У 1991 році він видав свій фотоальбом «Madonna. Nudes 1979 ».-«Сьогодні подібні фотографії практично не викликають подиву, а в той час вони були справді унікальними. Дуже мало людей, які по-справжньому цінують фотографію як мистецтво. Не камера робить гарні фотографії, а людина. Зображення йде від серця»,-так висловлювався майстер.

В Росії і Україні жанр ню  знову почав розвиватися  з кінця ХХ ст., і на даний час є вже чимало майстрів цього жанру, фотоальбоми, виставки, здобутки.

Фото І.Гайдая.Україна 

Пітер Лік- ландшафтний фотограф

Пітер Лік - австралійський шукач пригод з ковбойським стилем, який виїхав з Мельбурна близько 30 років тому і відправився в Сполучені Штати Америки та інші частини світу.

Він провів два останні десятиліття, вивчаючи кожен заповідник і кожен штат США в різні пори року, запам'ятовуючи пейзажі своїм об'єктивом.

"Єдиним впливом для мене є природа. Моє мистецтво виникло від мого захоплення фотографією і любові до природи. Подорожі обумовлені бажанням зловити візуальні (живі) моменти",- говорить Лік.

Колекціонерами робіт Пітера Ліка є Білл Клінтон, Джорж Буш, архітектор Франк Гері, групи Rolling Stones і Aerosmith, Селін Діон, Сінді Кроуфорд, Іванна Трамп і багато інших світових знаменитостей.

Пітер Лік - найдорожчий фотограф у світі. Нещодавно його фотографія "Фантом" побила минулий рекорд Андреаса Гурскі і була куплена за $ 6,5 млн.

Пітер народився в 1959 році в Мельбурні, його батьки - чехи, які виїхали в Австралію після Другої світової війни. Колекціонерами творів Ліка є Білл Клінтон, Rolling Stones і багато відомих людей. Незважаючи на рекордну суму, виручену за один лише "Фантом", Лік продав своїх фотографій більш ніж на $ 150 млн. в різні друковані видання.

Пітер Лік - автор найдорожчої фотографії у світі. Знімок австралійського фотографа «Фантом» був проданий з аукціону невідомому покупцеві за 6,5 млн.доларів. На чорно-білій фотографії - промені світла в печері, що утворюють, на думку художника, фігуру, що нагадує примару. Зроблений знімок в Каньйоні Антилопи, який знаходиться в південно-західному регіоні США, в штаті Арізона.

 «Фантом»

Пітер - фотограф-самоучка, на більшій частині його знімків зображені унікальні пейзажі і явища природи. В цілому, Лик продав своїх знімків більш, ніж на 150 млн.доларів різним друкованим виданням. З 20 найдорожчих фотографій у світі 4 - робота Пітера Ліка. 

Пітер Лік - австралійський пейзажний фотограф, якому вдалося продати фотознімок за  дивовижною ціною в 1 млн. доларів анонімному колекціонерові. Його робота називається Ona (Один). Фотографія була знята на березі Річки Андроскоггін в Нью-Гемпширі відразу після світанку.

«Phantom» Пітера Ліка став новою найдорожчою фотографією в світі, за яку приватний колекціонер заплатив вражаючу суму 6,5 мільйонів доларів, змістивши з п'єдесталу «Rhein II» Андреаса Гурскі.

Нова найдорожча фотографія в світі-1

1. «Phantom» Пітера Ліка увійшов в історію мистецтва, встановивши новий світовий рекорд у вартості одиничної фотографії, за яку заплатили 6,5 мільйона доларів.

  

«Фантом» - монохромний знімок, на якому видно пучок світла, що підсвічує літаючу в печері пил. Пітер Лік зробив цю фотографію у Каньйоні Антилопи, розташованому в резервації Навахо в штаті Арізона в США.

Спочатку ця фотографія була не чорно-біла, а кольорова, в криваво-червоних тонах і називалася «Привид» (дивись фотографію №2). (Фото: Peter Lik).

 Нова найдорожча фотографія в світі-2

2. «Привид» Пітера Ліка.

Чому фотограф вирішив її змінити? «Деякі з текстур і контурів краще підходять для чорно-білої фотографії», - пояснює він, додавши, що «інтенсивний контраст, який вийшов між світлом і фоном, дивний; це один з найбільш красномовних знімків, який мені вдалося сфотографувати ». (Фото: Peter Lik).

 Нова найдорожча фотографія в світі-3

3. «Вічна краса» («Eternal Beauty») Пітера Ліка.

Під час аукціону людина, яка придбала «Phantom» за 6,5 мільйонів доларів, купив також фотографію Ліка «Ілюзіон» за 2,4 мільйона доларів, а також «Вічні настрої» за 1,1 мільйона доларів. Фотографія «Вічні настрої», як і «Фантом», є монохромним варіантом «Вічної краси» (на фото). 

Нова найдорожча фотографія в світі-4

4. Фотографія «One» Пітера Ліка, за яку в грудні 2010 року анонімний покупець заплатив один мільйон доларів.

 «На своїх фотографіях я хочу показати силу природи так, щоб вона могла надихати інших», - так про свої роботи розповів австралійський фотограф Пітер Лік, який народився в 1959 році в Мельбурні, а в даний час живе і працює в Лас Вегасі.

Пітер Лік - самоучка, який освоював ремесло шляхом проб і помилок. Перший свій знімок він зробив у початковій школі. Останні роки він спеціалізується в панорамній пейзажній фотографії. Крім того, що за його фотографії платять величезні гроші, багато з його робіт отримали нагороди на міжнародних фотоконкурсах, таких як: Masters of Photography, Epson International Pano Awards і Royal Photographic Society. (Фото: Peter Lik).

Секрет успіху Пітера Ліка, який продав свої фотографії на суму близько півмільярда доларів

 Можливо, він найбільш продаваний майстер в історії художньої фотографії.

В New York Times повідомили, що фотограф продав понад 100 000 фотографій за 440 мільйонів доларів; в минулому році його дохід склав у середньому 1.6 млн на тиждень.

Лік називає себе «найвідомішим фотографом в світі», «найбільш затребуваним фотографом» і «фотографом, що володіє найбільшою кількістю нагород». У Лас-Вегасі у нього є власне підприємство площею 30480 квадратних метрів, на якому роздруковують його знімки.

У списку топ-20 найдорожчих фотографій Пітер Лік займає три рядки. Роботи інших успішних фотографів з цього рейтингу, як правило, йшли з молотка з таких аукціонів як Sotheby's або Christie's. Що стосується знімків Ліка, то тут характерні «приватні продажі». Так було і з «Фантомом». Лос-анджелеський адвокат Джошуа Рот, який представляв анонімного покупця, відмовився назвати клієнта, але підкреслив, що клієнт існує.

Times описує Ліка як запеклого підприємця, який не проявляє ніякого інтересу до мистецтва інших і цікавиться лише власною творчістю. Про роботу легендарного Анселя Адамса Лик каже: «Просто гарний кадр Йосіміті. В потрібний час у потрібному місці ».

Покупці робіт цього австралійського фотографа також характеризується як люди з грошима, готові витрачати великі суми, але дуже мало розбираються в образотворчому мистецтві та істинній цінності того, що вони купують.

Незалежно від того, як ви ставитеся до Пітера Ліка та до його діяльності, очевидно, що він придумав систему, яка працює для заробляння серйозних грошей на фотографії. Фотокамера дозволила йому розвинути додаткове хобі - купівля-продаж елітного житла на суму десятки мільйонів доларів.