неділя, 7 червня 2015 р.

Джон Ранкін Уодделл (нар.1966 р.) і фешн фото



Джон Ранкін Уоделл (John Rankin Waddell) Він талановитий, харизматичний, азартний, дотепний, винахідливий і неймовірно знаменитий. Фотограф, режисер і видавець Джон Ранкін Уодделл (John Rankin Waddell), більш відомий як Ранкін (Rankin), є іконою сучасної фотографії. Його фотографії або приводять в неймовірний захват, або, навпаки, лякають і шокують, але вони не дозволять занудьгувати і постійно привертають до себе увагу глядачів. Кожна його нова робота або проект дивують оригінальним підходом.
Джон Ранкін Уоделл народився в 1966 році в Глазго в сім'ї бухгалтера і директора великої нафтової компанії. У дитинстві Ранкін був важкою дитиною, він погано вчився і часто конфліктував з педагогами, за що і був виключений зі старших класів. Після виключення він вирішив піти по стопах своєї матері і вступив до Брайтонського політехнічного інституту вивчати бухгалтерську справу, чому, безсумнівно, дуже обрадував своїх  батьків. Під час навчання Ранкін жив у гуртожитку, повному студентів творчих професій. Тоді він і почав замислюватися, що теж міг би займатися чимось цікавим. «Я ніколи не вважав себе талановитим. Тільки вступивши до коледжу, я зрозумів, що нітрохи не гірший тих людей, які роблять якісь захоплюючі та цікаві для мене речі». Свою першу фотографію Ранкін зробив у 20 років. Це був знімок маленької дівчинки, що сидить біля басейну. Одержаний кадр дуже сподобався Ранкіну, і в той момент він відчув інтерес до фото. Пізніше одержимий фотографією він залишив ідею стати бухгалтером і перевівся в Лондонський інститут преси (London College of Printing), щоб вивчати фотомистецтво.















Його батьки природно були категорично проти нового захоплення свого сина. Вони не вважали, що заняття фотографією може стати справжньою професією, і розцінювали це як марнування часу. Але все ж їм довелося поміняти свою думку, коли батько прийшов на фінальний показ робіт першокурсників в його інституті. Він побачив роботи свого сина і почув, що говорять про них оточуючі, і нарешті повірив у нього.
Уже тоді, під час навчання роботи Ранкіна почали бентежити і приводити в замішання майже весь коледж. Чого тільки коштувала його курсова робота під назвою «Консервована нагота», що містить в собі фотографії оголених людей, які були поміщені в банки, дбайливо розставлені на полицях у супермаркеті.

Він починає друкуватися в інститутській газеті Eat me. Тоді ж він і познайомився в Джефферсоном Хеком (Jefferson Hack), разом з яким в 1991 році заснував журнал про музику і моду Dazed & Confused. Нове, дуже сміливе і деколи навіть шокуюче глянцеве видання, в якому спочатку публікувалися виключно фотографії Ранкіна, швидко набуло популярності і стало настільною книгою всіх британських модників. Проект мав такий приголомшений успіх, що Ранкін вирішив повністю присвятити себе професії і позбавитися від всього непотрібного - він кинув коледж і скоротив своє ім'я, залишивши тільки середню його частину.
Ранкін почав знімати для свого журналу портрети знаменитостей: музикантів, акторів, політиків і модельєрів. У міру того як зростала його популярність, зростала і кількість бажаючих стати його моделями. До нього самі вистоювали в чергу Мерлін Менсон і Мадонна, Rolling Stones і U2, актори Леонардо Ді Капріо, Бенісіо Дель Торо, Х'ю Грант і Кейт Бланшетт, і цей список може продовжуватися до безкінечності. Крім уже відомих  зірок в журналі було місце і для молодих, охочих заявити про себе, талантів. Так світ дізнався про тепер уже видатних творців, таких як модельєр Олександр Маккуїн, художники Даміан Хьорст і брати Джейк і Дінос Чапмен, Бьорк, група Radiohead та багатьох інших.
Крім журналу Dazed & Confused в число проектів Ранкіна входить цифрове телебачення «Dazed & Confused» і модні журнали Another Magazine і Rank. У 2002 році спільно з Алексом Праудом він заснував видавництво «Vision On». У цьому ж році вийшла перша збірка його робіт «Nude». За ним пішли «Male Nudes», «Breeding: A Study in Transition» - зібрання шокуючих фотографій гермафродитів, ретроспективна книга «Visually Hungry», присвячене дружині видання «TuuliTastik», «Beautiful», «CeleBritation» та багато інших. У 2003 році спільно зі своїм кумиром, іменитим британським фотографом, Девідом Бейлі (David Bailey) він випускає обмеженим тиражем книгу «Бейлі + Ранкін 2003».
За час своєї кар'єри Ранкин знімав обкладинки для Harper's Bazaar, Vogue, GQ і рекламні кампанії для Hugo Boss, Canon, Sansung, Nokia, Nike, Swatch, LG Electrinics та багатьох інших. Зовсім недавно Ранкин почав ще й режисерську діяльність. Його короткометражний фільм «Perfect» став одним з небагатьох, показаних на кінофестивалях в Лос-Анджелесі та Единбурзі. А його перший художній фільм «The Lives of the Saints» був показаний на різних фестивалях і завоював приз в Salento. Так само на його рахунку зйомки відеокліпів для Kelis, Kelly Rowland, Natasha Bedingfield, Timbaland, Nelly Furtado та інших.
Зараз Ранкин живе в Лондоні разом c дружиною і за сумісництвом своєю музою, колишньою моделлю Талі і сином Лайлом. І крім своєї творчої діяльності він знаходить час співпрацювати з багатьма благодійними організаціям, серед яких Amnesty International, Everyman, Special Olympics, Refuge, Women's Aid, The Teaching Awards, Women's Vote, Breast Cancer Awareness і Youth Music.


















Сайт фотографа: www.rankin.co.uk